ПРОФІЛАКТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Туберкульоз - це хроничне інфекційне захворювання, збудником якого е мікобактерії туберкульозу, або палички Коха.

Показник смертності від туберкульозу в Україні становив на 100000 тис. населення в 2001 році - 22,4 (померло - 11021), в 2002 році - 20,4 (9865), в 2003 році - 22,0 (10638).

 За даними ВООЗ, туберкульозом інфікована одна третина населення нашої планети. Очикується, що до 2010 року буде біля 1 млрд, вперше інфікованих, більш ніж 200 млн. хворих і 70 млн. помре від туберкульозу. Не тільки соціальні умови, а й біологічні властивості мікобактерій стали причиною епідемії туберкульозу в сучасних умовах. Висока стійкість мікобактерій і крапельно-повітряний шлях передачі їх ускладнюють боротьбу з туберкульозом. Вдихання мікобактерій туберкульозу призводить до захворювання органів дихання: 95-98% їх припадає на туберкульоз легенів; позалегеневі форми туберкульозу (шкіри, нирок, суглобів і кісток та ін.) зустрічаються рідко - менше 1%.

 Мікобактерії туберкульозу зберігаються в навколишньому середовищі від 3-4 до 8-12 місяців. Збудник хвороби стійкий до дії кислот, спирту, низьких температур, тривалий час зберігається у висушеному харкотинні, на постільній білизні, посуді та особистих речах хворого, в сирому молоці хворої на туберкульоз корови. Не переносить мікроб дії сонячного опромінення, активного хлору дезінфектантів.

 В навколишньому середовищі існує досить великий резервуар туберкульозної інфекції, що обумовлює напружену епідемічну ситуацію.

 Захворюваність на туберкульоз у м. Києві за останні 8 років зросла в 1,2 разу.

 Так, в 2001 році на туберкульоз органів дихання захворіло 939 чоловік (35,6 на 100 тисяч населення), в 2002 році - 932 хворих (35,7 на 100 тис.), в 2003 році -1080 (41,3 на 100 тис.). Серед них є випадки асоційованої тубінфекції з ВІЛ/СНІД.

 ЩО ПОТРІБНО ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ВИЯВИТИ ТУБЕРКУЛЬОЗ НА РАННІЙ СТАДІЇ

 І ВИЛІКУВАТИСЯ ВІД НЬОГО?

Своєчасне виявлення туберкульозу є вирішальним фактором для ефективного лікування та попередження поширення його серед людей. Рання діагностика виявляє початкові форми туберкульозу (без розпаду легеневої тканини та виділення паличок Коха).

 Чим раніше виявлено захворювання, тим більше шансів на повне одужання при умові ефективного лікування. В Києві використовуються загальноприйняті методи виявлення туберкульозу: туберкулінодіагнос-тика (реакція Манту), флюорографічне обстеження та лабораторні методи.

 Позитивна реакція Манту - наявність папули (інфільтрат) діаметром 5 і більше мм. Негативна реакція проби Манту спостерігається у здорових, неінфікованих мікобактеріями туберкульозу людей. Чим старші за віком особи, тим менше серед них неінфікованих. Так, у 40-річних тільки 5-10% людей негативно реагують на туберкульозний антиген.

 З метою своєчасного і раннього виявлення захворювання в м. Києві встановлено періодичне (1 раз на 1-2 роки) флюорографічне обстеження дорослого населення та щорічне проведення туберкулінових проб у дітей. Щорічним флюорообстеженням підлягає населення, яке має підвищений ризик захворіти на туберкульоз.

 Важливим методом виявлення туберкульозу є обстеження харкотиння на наявність мікобактерій у осіб, які тривалий час кашляють. Джерелом захворювання часто бувають люди похилого віку, особливо одинокі громадяни, особи без постійного місця проживання, мігранти, інваліди та ін. Всі вони потребують особливої уваги медсестер товариства Червоного Хреста.

 Лікування хворих на туберкульоз-важкий і тривалий процес (1-2 роки).

 Частою причиною неефективного лікування є:

 - форми туберкульозу легень з медикаментозною стійкістю збудника туберкульозу до протитуберкульозних препаратів. Частіше за все такі форми захворювання розвиваються при неправильному прийомі їх хворими (недостатня доза, нерегулярний прийом, недостатня тривалість лікування, перерва в лікуванні).

 - пізнє виявлення захворювання, коли процес має поширений характер і утворюються порожнини розпаду;

 - недостатня тривалість та нерегулярність прийому протитуберкульозних ліків (часто хворі вважають, що хороше самопочуття свідчить про одужання та перестають лікуватися, насправді ж захворювання лише стабілізувалось і при припиненні лікування процес продовжує прогресувати).

 ЯК ВБЕРЕГТИСЯ ВІД ЗАХВОРЮВАННЯ

 У ВОГНИЩІ ТУБЕРКУЛЬОЗУ?

Ізоляція джерела туберкульозної інфекції-найбільш важливий протиепідемічний захід в колективі чи сім’ї.

 На період бактеріовиділення припинити контактувати з хворим, тобто він має знаходитися на лікуванні в стаціонарі.

 Дорослі, які знаходяться в контакті з хворим, повинні щорічно обстежуватися флюрографічно, а діти та підлітки - за допомогою туберкулінової проби. Обов’язково проводиться профілактичний курс лікування протитуберкульозними хіміопрепаратами протягом 3 місяців.

 На весь час перебування хворого на туберкульоз в лікарні, квартирі чи санаторії необхідно проводити поточну дезінфекцію

СКЛАДОВІ ПРОФІЛАКТИКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

 1) соціальна;

 2) санітарна;

 3) специфічна;

 4) хіміопрофілактика.

Соціальна профілактика:

 -оздоровлення умов навколишнього середовища, покращення умов життя населення, його здоров’я, проведення заходів по боротьбі з алкоголізмом, наркоманією, тютюнопалінням та ін.

Санітарна профілактика:

 - передбачає заходи з попередження інфікування мікобактеріями туберкульозу здорових людей і налагодження безпечного контакту з хворим туберкульозом в активній формі (особливо з бактеріовиділювачем).

Специфічна профілактика:

 - це вакцинація і ревакцинація вакциною БЦЖ. У вакцинованих при народженні дітей імунітет зберігається протягом 5-7 років.

Хіміопрофілактика:

 - це застосування протитуберкульозних препаратів з метою попередження туберкульозу в осіб, які мають великий ризик захворювання на нього.

 Серед осіб, яким проводилася хіміопрофілактика, число захворювань в 5 - 7 разів менше у порівнянні з людьми, яким вона не проводилась.

Пам'ятайте!!!

 Дотримання правил особистої гігієни та виконання

 рекомендацій, вказаних у пам’ятці, вбереже Вас від

 захворювання на туберкульоз